Лобода садова, Лохвица

Ціна 7 гривень за 50 шт. насінин.

Це одна з найдавніших городніх культур, також відома і популярна в нас здавна. Листя молодих рослин, молоді, щойно розвинені пагони використовують у їжу. Лободу їдять так само, як і щавель, у холоднику, зеленому борщі, листя варять у молоці.

Лобода садова — однолітня салатно-шпинатна рослина родини лободових. У культурі вирощують два різновиди: листя та стебла від ясно-жовтого до зеленого забарвлення; листя й стебла червоного кольору. Другий різновид вирощується в основному як декоративний.

Листя лободи садової містить велику кількість вітаміну С, значний набір амінокислот, мінеральних солей. Навесні вона є безцінним джерелом вітамінів, використовується як протицинготний засіб.

Розмаїття кліматичних умов, у яких можна вирощувати лободу садову, дуже широке, що робить її однією з найцінніших і найвигідніших городинних культур. Вона не потребує рясного зволоження ґрунту, стійка до холодів і легких заморозків, росте на малородючих та слабозасолених ґрунтах, добре переносить посуху.

Лободу садову вирощують посівом насіння у відкритий ґрунт. Висівають її напровесні, грядковим або рядовим способом. Відстань між рядками —15 см, між грядками — 50 см, міжряддя мають бути завширшки 25-45 см. Норма висіву насіння становить 5- 10 г на 1 м2.
Через 28-40 днів після появи сходів рослини виростають до 25-30 см, у цей час їх потрібно збирати. Збирання здійснюють, обриваючи листя й верхівкові пагони або ж зрізуючи молоді рослини. 3 1м2 можна одержати 2-4 кг зеленої маси. Після збирання першого врожаю можна проводити повторні посіви, збираючи врожай до кінця осені.